Історія закладу

Народна освіта в Кочетку почалася з XVIII століття. Була відкрита перша церковно – парафіяльна школа грамоти з 3 – х річним строком навчання. Учителем був місцевий диякон Сімейкин Михайло Андрійович, що навчав дітей грамоті, арифметиці, російській і церковно – слов’янській мовам, закону Божому. У школі навчалися діти заможних селян і торговців. Більшість селян не пускали дітей у школу, змушуючи їх працювати по господарству: пасти худобу, птахів. Діти залишалися неписьменними. Розуміючи велике значення освіти кочетокців, чугуївський протоієрей Іларіонов давав щорічні пожертвування.

Будинок школи розташовувався на вулиці Чугуївській. Він зберігся до наших днів. Там живе зараз родина Папакіних

В 1866 році, коли були організовані земства, у Кочетку відкрили земську школу з

4- х літнім строком навчання.

В такому стані залишалась освіта до початку революції 1905 року.

В 1905 році церковно-парафіяльна школа була закрита, працювала земська школа з перервами через революційні події й імперіалістичну війну.

Після Жовтневої соціалістичної революції 1917 року в Кочетку була земська

4-х літня школа, якою до 1927 року завідував Василенко Петро Максимович. У цей період у школі працювали Василенко Олімпіада Василівна, Лаврова Ніна Прокоф’євна, Скрипник Ніна Володимирівна. Учнів у школі було 100 – 120 чоловік.

З 1927 року по 1932 рік зав. школою був Полтєв Петро Тимофійович.

У цей час у школі вели уроки Василенко О. В., Полтєва Антоніна Сергіївна, Васильченко Надія Сергіївна, Писенко Катерина Омелянівна, Плишевская Ніна Йосипівна, Сметана Олександра Силівна. Був створений лікбез. Учителі безкоштовно вчили доросле населення по вулицях.

В 1932 р. був відкритий 5 клас, і школа перетворилася в семирічну. Перший випуск 7 класу був в 1934 році. Директором школи в цей період був Никольский Федір Іванович, завучем – Трусевич Михайло Павлович. У старших класах викладали Волкова Т.П., Никольская О.Г., Алфьорова Ю.Г., Грот А.Н., Шевченко Іван Дем’янович. Старшою вожатою була Філатова Олена Михайлівна.

В 1936 році був відкритий 8 клас, школа стала середньої. Класи розміщалися в приміщенні земської школи / 2 кл. кімнати в районі 115 підстанції/, 3 класні кімнати в будинку Церковно-парафіяльної по Чугуївській / біля зупинки «Ювілейна»/, і 2 класи в приміщенні колишньої сільської ради / нині будинок Салтиковой Ж.А. /

Директором школи був призначений Зименко Михайло Олександрович

/ учитель географії /, а завучем Мищеряков Костянтин Григорович.

В 1940 році в школу прибули нові вчителі: учителька російської мови Майстренко Єлизавета Михайлівна, французької мови – Левандовська П.І., біолог – Миклашевський Володимир Михайлович, Шкрябіна Клавдія Дмитрівна, Мартиненко В.И.

В 1941 році раптовий напад фашистської Німеччини на нашу країну порушило нормальне життя нашого народу, заняття були перервані, і першого випуску з 10 класу не було.

П’ять учнів з 10 класу добровільно пішли на фронт: Попов Валентин, Кишиш – Оглы Едуард, Сухомлинов Михайло, Тенетко Олександр, Іванов Андрій, а з 9 – го класу – Проскурін Микола. Завуч школи Шевченко Іван Дем’янович пішов на фронт і не повернувся.

Учні й учителі із червня по жовтень 1941 року брали участь у будівництві оборонних споруд, а з листопада 1941 року по 10 серпня 1943 року Кочеток був окупований німцями. Школу німці перетворили в стайню, все майно школи розграбоване. Після вигнання фашистів із Чугуївщини 11 серпня 1943 року очолила школу вчителька російської мови Майстренко Є.М. Вона за допомогою учнів, учителів, батьків відновила будинок, поробили столи й ослони, і почалися заняття.

Писали на шматках паперу, газетах, палітурках книг. Діти були напівголодні, погано одягнені, було багато переростків. Правою рукою директора був завуч і вчитель фізики Волкова Таїсія Петрівна

Після закінчення війни із фронту повернулися чоловіки. Директором школи став Мамаєв Ігнатій Григорович. Працював він у нашій школі з 1945 року по 1956 рік. Завучем був Грицай Петро Омелянович.

Приїхали нові вчителі: Світлична Зінаїда Борисівна, Рибалко Галина Григорівна, Колісник Н. А., Мамаєва Ф. Ф., Шкрябіна К. Д., Тетерятник В. И.,
Гринь І. А., Кохана М. П., Конарєв О. А..

Велику роботу зі створення учнівського хору молодших класів проводила Рибалко Г.Г. Хори підготовлені нею, посідали перші місця в районі.

Старшими вожатими були в 1946 р. – Кремльова Віра, в 1947 р. – Максименко Катерина, в 1948 р. – Левашова Надія.

В 1954 році було відкрито три восьмих класи. І школа стала

називатися середньою. Заняття проходили в пристосованих будинках / був один будинок біля інтернату, інший, де зараз селищна Рада, третій будиночок біля церкви, четвертий – дачний будиночок Гротів нижче церкви – він незабаром зруйнувався від зсувів.

Заняття проходили у дві зміни, і ще функціонувала вечірня школа.

З 1950 року по 1958 рік директором школи був Грицай П.Е., а завучем Попова Євгенія Федорівна. В 50 – і роки в школу приїхали нові вчителі:

Попова В.Ф. /історія/

Парій О.І./українська мова/

Южакова В.В. /біологія/

Стрєляна А.М. /українська мова/

Белоглазова О.Ф. /німецька мова/

Гостєєва А.Ф. /російська мова/

Коробкова М.И. /російська мова/

Калашников М.П. /співи/

Христинок Л.А. /російська мова/

Варибрус М.П. /українська мова/

Ільяна М.І. /фізкультура/

Єфременко А.Г. /фізика/

Тютіна В.И. /хімія/

Горазий /Майстренко Н.Ю./ /початкові класи/

Старшою вожатою була Журавльова Люда.

Перший випуск 10 класу відбувся в 1957 році. Випущено 61 учнів.В 1958 році директором школи був призначений Бочаров Олександр Васильович,

завучем – Грицай П.Е., а з 1960 року завучем був Попов В.Ф.

В 1963 – 64 навчальному році очолював школу Попов В.Ф., а завучем був призначений Борох Василь Опанасович. Бочаров О.В. був призначений директором школи – інтернат, а в 1964 – 1965 роках Бочаров О.В. знову повернувся в школу як директор, а його заміщав Борох В.О.

За час директорства Бочарова О.В, була побудована госпспособом школа на 4 класні кімнати, там була вчительська й кабінет директора /нині цей будинок шкільного

музею/.

В1970 році очолив школу Борох В.О., його заступником стала Майстренко Є.М..

У школі було 500 учнів і 47 учителів. Бібліотекарем була Петренко

Віра Федорівна, лаборантом Поєдинцева Ольга Михайлівна. З Малинівки перевели вчительку української мови Парій Олександру Іванівну.
У молодших класах працювала Євдокія Степанівна Кормильцева, учні якої відрізнялися високою культурою, у її класах завжди були кращі читці й хористи.
Фізичне виховання в школі здійснювали Конарєв Олександр Андрійович /почав свою педагогічну діяльність відразу після звільнення Кочетка від фашистів/ і Ільяна Марія Іванівна.

Гринь Ірина Анатоліївна, за фахом географ, але прекрасно вела уроки й хімії, і німецької мови /мовою оволоділа, коли була на німецькій каторзі/.
Великий внесок в історії школи залишили вчителька біології Южакова Варвара Василівна і її чоловік, інвалід війни Южаков Олександр Васильович.

Були освоєні дві пришкільних ділянки, посаджені сад в урочище Михайлівське, березовий гай, алея Слави, парк Перемоги.

Протягом 10 років Олександр Васильович керував створеним ним духовим оркестром учнів. Школа була учасником ВДНГ.

В 1974 році була побудована нова триповерхова школа з 19 кабінетами, актовим і спортивним залом, їдальнею й майстернями.
Велику роль у найшвидшому будівництві нового будинку зіграв голова селищної Ради кавалер ордена Леніна, підполковник у відставці Гончаренко Василь Семенович. І величезну роботу разом з колективом проводив директор школи, забезпечуючи кабінети всім необхідним, оформляючи школу.

Із цього року завучем був призначений Кочетков Олексій Матвійович.
Була уведена посада організатора позакласної роботи. На цю посаду була призначена Єлизавета Михайлівна Майстренко.

Її заслуга в тім, що вона вперше організовувала поїздки дітей у різні міста колишнього СРСР по місцях бойової Слави, а також готувала цікавий матеріал для куточка бойової Слави.

На цій посаді Майстренко Є.М. змінила вчителька англійської мови Шеплякова Лілія Петрівна. Продовжуючи кращі традиції патріотичного виховання, вона очолила шкільне лісництво, члени якого стали дійсними друзями природи й були відзначені грамотами й подарунками. На посаді організатора після Шеплякової Л.П. були Кочеткова Рея Володимирівна, Явникова Наталія Іванівна, Стрєляна Антоніна Михайлівна, Зірка Алла Леонідівна /остання віддавалася цій роботі й виконувала її з захопленям 7 років/.

Найбільший внесок у справу позакласної роботи в школі вклала Кочеткова Рея Володимирівна. Вона була кращим учителем математики й кращим організатором у районі, її досвід був узагальнений у Харківському ОІУУ й вивчався в районі й області.

Постійно в школу приїжджали групи учителів, з якими Рея Володимирівна щедро ділилася досвідом, проводилося багато різних заходів, на висоті були комсомольська й піонерська організації.

В 60 – 70 – і роки піонерська організація боролася за присвоєння їй

імені героїні – партизанки, що загинула в роки війни в Кочетку Клави Веремеєвої.

У цей період очолила піонерську організацію талановита вожата Іванникова Алла Григорівна. Її робота з дітьми постійно відзначалася грамотами, її дуже любили діти й разом з нею виконували велику роботу з надання допомоги радгоспам, по збору металобрухту й ін.
У школі старшими вожатими працювали: Попова Тетяна, Сердюк Люда, Пазушко Наталя, Явнікова Наталія, Єрмілова Вікторія, Шевченко Ніна, Кондратьєва Галина, Маренич Вікторія, Михайлова Олена, Савіна Світлана, Будянська Олена.

Справжнім організатором дитячого колективу була Явнікова Н.І, але працювала вона вожатою мало.
Яскравою особистістю в шкільному піонерському колективі була Єрмілова В.І. Ніколи в школі не було поставлено учнями скільки спектаклів, чудових новорічних вечорів, як при діяльності Вікторії Іванівни.

Танцювальним колективом керувала Хачатрян Р.В.

В 60-70-і роки в школі вів уроки співу Калашников М.П. Він був талановитим музикантом, організував дитячий ансамбль, що займав у районі тільки перші місця, а також учительський вокальний ансамбль “Веснянка”, єдиний у районі й існуючий протягом 20-ти років. Виступав на районних і обласних конференціях, у селах району – Тетлізі, Зарожному, Коробочкино, Печенігах.

Із учительським ансамблем після смерті Калашникова М.П.(1976 г) успішно продовжила його справу Южакова О.О.. За цей період ансамбль одержував грамоти, нагороджувався путівками до Чорного моря.

Співочому колективу школи пощастило працювати з місцевим композитором Бєсєдою Юрієм Володимировичем. До складу входили такі вчителі (склад мінявся з уходом учителів зі школи): Рибалко Г.Г., Сичова І.В., Гринь І.А., Стрєляна А.М., Кормільцева Е.С., Ільяна М.І., Солошко О.І., Олійник Р.А., Дриль Т.І., Борох З.М., Гостєєва А.Ф., Любунець Н.П., Шульга А.І., Шеплякова Л.П., Константинова Л.С., Ісайченко М.Г., Горкуша Т.О., Кочеткова Р.В., Явнікова Н.І., Годувальник Л.П., Южакова О.О., Одод О.І., Белюрко В.А., Коленко О.Д., Рубан Л.А., Кондратьєва Г.В.

Щиросердність, краса співу вчителів школи відрізняла їх від інших хорів і ансамблів, тому про нього багато писали в газетах, відзначали по радіо, показували по телебаченню.

Співала вся школа: учителі, учні старших і молодших класів, організовували в селищі вечори для ветеранів війни, удів загиблих, вечорниці. Солістами були: Сичева І., Ісайченко М., Южакова О., Гостєєва А.. Особливим голосом відрізнялася Солошко О.І.. Всю організаційну частину брала на себе Стрєляна А.М..

На початку 80-х років у школу надіслали двох фізиків Єрмакова Ю.П. і Єрмакову Л.С., які доклали багато сил, щоб підняти викладання свого предмета на більш високий рівень .Учні, підготовлені Єрмаковими, посідали призові місця на районних олімпіадах і брали участь в обласних. До Єрмакових фізику вів

Овчаренко П.Н..

Математику до приїзду Кочеткової Р.В. вели Олійник Р.А. і Савина К.С.,-досвідчені й знаючі вчителі.

Добру пам’ять про себе залишили вчителя, які недовго працювали в школі , це Захарова Н. С. (хімік), Горкуша Т. А. (географ), Микова С. И. (нім. мова.), Мороз В.О. (укр. мова.), Брусова С. І. (математик), Зоркина Л. Ф. (математик),

Нагинайлова Л. И. (математик), Мастицька В. Н. (труд. навч.),
Мирошниченко П. І. (історик), Сапелкина Н.І.(біолог), Вовчук Л. А. (фізкультурник), Пінчук І. В. (англ. мова.), Єрецька К. Н. (уч.поч.кл.),

Лебедєва Т.В.(нім.м.), Кормілець Л.П.(математик),Пахущая С.П.(уч.поч.кл.).

Заступником директора з військово-патріотичного виховання з 1980 р. по 1987р. був Воронін Д.А., що був військовий. Всі комісії, що перевіряють військову справу, відзначали дуже високий рівень підготовки хлопчиків до служби в армії.

Він був ще позаштатним кореспондентом газети «Червона зірка» й армійської газети, де висвітлював життя школи й писав статті на різні виховні теми.

Він змінив на посаді воєнрука Єрмакова М.П., що залишив добрий слід у школі, підготував гарну базу для викладання.

Після Вороніна Д.А. воєнруком був Худяков В.Д., також виконавчий, вимогливий учитель і добра людина.

Помітними залишилися уроки біолога , що працював 7 років у школі ,

Остапова О.Є., що особливо цікаво вів уроки зоології, робив унікальні фотографії птахів, звірів, робив фотомонтажі, ходив із хлопцями в ліс, робив опудала.

В 80-і роки зміцнилася початкова школа сильними вчителями, такими, як Савєнкова А.Т., Стаценко Л.Г., прийшли молоді класоводи Коленко О.Д., Москаленко Н.І., Попова В.І., Винна О.С., які швидко завоювали авторитет у школі.

У цей період у школі проводилася велика робота з організації екскурсій у різні міста колишнього СРСР. Очолювали її вчитель англійської мови

Борох З.М. і Одод О.І. Організовувалися зустрічі з людьми різних національностей, підтримувався зв’язок з інститутами, де вчилися іноземці.

До цього часу виросла як учитель і гарний вихователь учителька російської мови Явнікова Н.І., незабутні уроки, які навчають, давала Єрмілова В.І.

З великою працьовитістю робила в ці роки вчителька української мови й літератури, що почала свою діяльність у цій школі в 1956 році (єдиний учитель за всю історію школи, що проробив найбільшу кількість років (43) і працюючий дотепер); закохана у свою роботу, дітей, вона постійно підвищувала свою майстерність. Був узагальнений в області її досвід роботи з розвитку мови, постійно друкувалися її статті в журналах і газетах.
Багато років вона очолювала методичне об’єднання вчителів української мови й літератури в районі, читала лекції вчителям на курсах перепідготовки в Харкові, була активним членом ансамблю вчителів – це Стрєляна А.М..

Багато часу Стрєляна А.М. віддавала депутатській діяльності (20 років), партійній роботі – була секретарем 18 років, роботі позаштатним інспектором району. Створила кімнату Бойової слави й дотепер проводить у ній роботу. Визнана гідною Ордена ”Знак Пошани”, звання ”Учитель -методист”, значка ”Відмінник народної освіти УРСР”, Почесних грамот. Про її роботу в 1982 р. знято фільм на Харківській телестудії ”Врода в природі, врода- в людині”. Антоніна Михайлівна і зараз працює, очолює гурток краєзнавців, члени якого неодноразово є учасниками і переможцями Малої академії наук.

З 60-х років у школі функціонував шкільний інтернат для дітей, які прийшли вчитися з П’ятницького, Тетлеги, Кицівки, Зарожного. Спочатку ці учні жили по приватних квартирах і вихователем була Поєдинцева Ольга Михайлівна, а з 70-х, коли було виділено окреме приміщення, вихователем призначили Солошко Олександру Іванівну, яка до цього часу була вчителем праці, і вчителем малювання, і завідуючою господарством. Вона для інтернатовцям заміняла батьків і турбувалася, як за своїх власних дітей. Олександра Іванівна настільки сумлінно працювала з дітьми, що її роботу ніколи не перевіряли-знали , що в інтернаті завжди порядок. Про неї говорять як про людину «З пісень у душі».

В 70-80 роки десятирічне навчання змінювалося на одинадцятирічне два рази. Робота в добре оформлених кабінетах давала гарні результати. Щорічно в інститути поступало 8-10 чоловік, 5-10 закінчували інститути заочно, щорічно були випускники-медалісти.

До школи добудували роздягальню, обсадили школу деревами, розбили квітники, був оформлений кабінет профорієнтації, створили спортивний майданчик.

В 1975 році в школі була уведена автосправа, уроки якої вів

Сушко М.С. Добре знаючи машину, він багатьох дітей навчив керувати автомобілем, правил дорожнього руху. Він був нагороджений ”Значком відмінника УРСР”. В 1997 році цей курс автосправи ліквідований.

З 1987 року трудове виховання дівчинок очолює випускниця школи

Приймак Г.О.

Маючи високий художній смак, вона передає дівчинкам свої знання швейної справи, вишивання, ліплення й ін.

З 1985 року стала працювати математиком Зірка А.Л., що незабаром стала організатором позакласної роботи.

Знаюча, думаюча, разом зі старшою вожатою Єрміловою В.І. вона привнесла в життя учнів багато цікавого. Виявила себе і як гарний учитель математики, прекрасний організатор і виконавчий секретар партійної організації.

З 1986 року спортивну роботу в школі очолила Моргун Н.П. Енергійна, працьовита, вона, крім уроків, організувала секції. Особливо популярною стала гімнастична секція та секція з баскетболу. Учителька готувала до вечорів гімнастичні номери, і діти із задоволенням відвідували секцію.

До кінця 80-х років у школу прийшла вчителька початкових класів

Васильєва Н.М., що незабаром очолила місцевий комітет школи, і

Калашникова Т.І. математик з великим стажем роботи.

Багато випускників школи закінчували педагогічні інститути й поверталися працювати в школу. В 80-і роки в школі багато предметів стали викладати колишні учні: Пазушко Н. Г. Коленко О. Д., Годувальник Л. П., Єрмілова В. І., Михайлова О. О., Стрєляна Н. А., Стрєляний В. М.,
Явникова Н. І., Кондрат’єва Г. В., Самоліна І. В., Солошко Н. І.,

Іскандарова О. О., Кандуба О.С. і багато інших.

З 1991 року школу очолив колишній учень школи Горовенко В.К., історик за професією, що має великий досвід роботи в школі. Він з ентузіазмом почав працювати над оформленням школи, вів роботу з омолодження шкільного колективу.

Завучем залишався один рік пенсіонер, що проробив 20 років на цій посаді Кочетков О.М., знаючий й досвідчений організатор дитячого й учительського колективу.

З 1992-93 навчального року завучем призначили переводом зі школи-інтернату – Калиниченко Р.Г., учительку російської мови й літератури, що була ученицею школи, випускницю 1973 року, кращою вожатою школи.

У колектив прийшли нові вчителі Кандуба О. С. (математик), Іскандарова О. О. (математик) Ткаченко Н. Ю. (хімік), Лисяк О. І. (фіз-ра), Солошко Н. І. (мовознавець), Петля В. П. (історик), Малько О. А. (мовознавець), Грайворонська З. І. (мовознавець), Кравченко А.А. (англ. м.), Калтухчан О. Б. (уч.поч.кл.), Гаврилова К.В.(мовознавець), Чечетова З.Д.(валеологія), Кандала Ю.В.(англ.м.).

З 1995-1997 р. обов’язки організатора позакласної роботи виконувала Солошко Н.І., у цей час педагогом-організатором працювали Воробйова І.В. та Лисак Н.М. у важкий період їм доводилось займатися вихованням дітей, коли в країні немає діючої організації дитячого колективу.

Школа за ці 7 років перетворилася, оновилося оформлення фойє, другого поверху, завезено нові шафи й інші меблі, переоформлена вчительська, оновлені кабінети.

Велику роль у ремонті й у підготовці учнів до праці виконував учитель праці Стрєляний В.М. і майстер Гонтаренко В.І.

Завуч Калиниченко Р. Г. навела порядок у методичному господарстві, розробила свою систему методичної роботи. Її досвід був узагальнений у ХОНМІБО. Вона виступала в районній пресі, ділилася досвідом. На базі школи проводяться засідання методоб’єднань району, відкриті уроки , педагогічні читання. Її праця відзначена значком «Відмінник народної освіти України», званням «Вчитель-методист».

На високому рівні проводять уроки Попова В.І., Москаленко Н.І.,

Коленко О.Д., Петля В.П. Зірка А.Л., Ткаченко Н.Ю., Єрмакова Л.С. і ін. Явнікова Н.І. очолює методичне об’єднання вчителів російської мови району, є наставницею молодих учителів.

В 1990 році уведена атестація вчителів. У школі працювало 40 учителів, з них: учителів – методистів-2, старших учителів-3, вищої категорії-4, першої категорії-8, відмінників народної освіти-5.

У школі було 492 учні. В 1995 році школі присвоєно звання ”Школа 1995 року”.

Колектив учителів, незважаючи на труднощі, настроєний оптимістично, у пошуках нових форм навчальної й виховної роботи.

З 1995 по 1998 р. на обласній конференції Малої Академії наук були відзначені грамотами Стаднік І., Рослякова І., Китаевський В.(учні школи).

Головою профкому був Петля В.П.- ділова, справедлива людина.

З 1985 року існує кімната Бойової Слави. Керівник Стрєляна А.М.

В 1999 році в школу прийняли нову вчительку співів Філоненко С.Д.

У школі 6 працівників з технічного обслуговування. Одна техробітниця Астахова А.Р. проробила в школі 45 років. Її слухали в школі учні, як учителя.

Значний внесок в історію школи внесли завідувачі шкільної їдальні, що забезпечували харчування школярів. В 60-і роки працювала Калашникова Л.С., в 70-і роки Хубєжева П.П., з 90-х років – Маміна Л.М. та Коноваленко З.А.

Лаборантом у школі беззмінно працює

Любунець Н.П., бібліотекарем довгі роки була Булах Л.А.

Протягом 18 років діловодом працювала Папакіна Ніна Олександрівна, потім Лисяк Катерина Григорівна, Калтухчан Людмила Петрівна. Зараз цим питанням займається Мельник Людмила Леонідівна. Завідуючою господарською частиною працювала колишня випускниця 1959 року Кульшан Ганна Іванівна, художником – оформителем Шматько Валентина Іванівна.

За період з 1956 по 1999 рік зі школи випущено 77 медалістів.

Колишні випускники працюють у Кочетку, Чугуєві й у багатьох куточках України. Багато хто домоглися успіхів у різних напрямках. Наприклад, Купріна Валентина – народна артистка України, Світличний Борис – режисер, актор театру, Безродний Едуард – актор театру ім. Шевченка в Харкові, Кушнір Олександра – заслужений машинобудівник, Булах Олександр- зав. декана в Харківської академії сільського господарства імені Докучаєва , Гринь Борис – синхронний перекладач у ВГІКу, Сокол Євгеній – професор, декан факультету промислової електроніки, Волох Федір – зав. поліклінікою, Маренич Вікторія – начальник відділу зв’язків з громадськістю Харківської ОДА, Майстренко Олександр – начальник Печенізького ДАІ, Муховата Тетяна – зав. наторіальною конторою м.Чугуєва, Тімонін Володимир – начальник племзавода, Щербаков Леонід – полковник, Щербина Леонід – генерал.

В 1999 році директор школи Калиниченко Раїса Григорівна. Із цього року її заступником призначена вчителька математики Зірка Алла Леонідівна – здатний учитель і гарний організатор учительського колективу. В 2002 році заклад атестовано з відзнакою.

З 2005 року директором школи призначена Солошко Н.І.- учитель – методист, Відмінник освіти України. Заступником директора з навчально – виховної роботи- Васильєва Ніна Миколаївна.

Сьогодні школа налічує 122 учнів, 10 класів – комплектів, всі з українською мовою навчання. В школі працюють бібліотека з читальним залом, спортивна зала, комплекс – музей,  комп’ютерний клас, кабінет практичного психолога, працюють гуртки, секції.